СРИБНЫЙ Олег Григорьевич, мл. сержант, фельдшер полевого госпиталя, род.
18.6.1962 в г. Полтава УССР. Украинец. Учился в Полтавском мед. уч-ще.
В Вооруж. Силы СССР призван 15.5.81 Полтавским ГВК.
В Респ. Афганистан с нояб. 1981.
Неоднократно принимал участие в боевых опер-ях.
Проявил смелость, мужество и высокий профессионализм. 12.9.82 во время боя в ущелье Панджшер, действуя бесстрашно и самоотверженно, под огнем пр-ка С. оказал первую мед. помощь и эвакуировал с поля боя двух тяжело раненных воинов. 2.11.1982 при возвращении с боевого задания БТР, в котором он находился, подорвался на мине. С погиб.
Нагр. орд. Красной Звезды (посмертно).
Похоронен на Центральном кладбище в Полтаве.
В память о нем на здании Полтавского мед. уч-ща, в котором он учился, установлена мемор, доска.
СРІБНИЙ Олег Григорович
народився 13 червня 1962 р. у робітничій сім'ї.
Місце проживання батьків, вдови і доньки: м. Полтава.
До призову на військову службу навчався в медичному училищі.
У жовтні 1981 р. відправлений фельдшером в Афганістан.
Загинув 2 листопада 1982 р.
Під час навчання (1977— 1981 pp.) виявив глибокий інтерес до своєї майбутньої професії. Закінчивши училище, працював на станції швидкої допомоги, одружився з медсестрою міської дитячої лікарні Оленою Гірною.
Восени 1981 р. призваний до армії. В Афганістан записався добровольцем. Служив фельдшером. Був учасником багатьох бойових операцій.
Під вогнем противника надавав необхідну медичну допомогу пораненим бійцям, виносив їх у безпечне місце. У листопаді 1982 p., під час виконання бойового завдання, бронемашина, в якій перебував Гвардії молодший сержант О. Срібний, підірвалася на міні. Поранення виявилося смертельним.
Похований у Полтаві.
Нагороджений орденом Червоної Зірки. На будинку медичного училища герою встановлено меморіальну дошку.
З 1996 р. кращим студентам училища надається стипендія його імені. Двічі (1998, 2000 pp.) її отримувала донька героя Ніна.
